Запит адвоката

адвокат Кучерявий О.П.

Адвокатський запит. Терміни, зміст, зауваження

До професійних прав адвоката належить, зокрема, право адвоката звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб), згідно з нормами статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокатський запит — письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 24 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність » до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Звертаю увагу, що в цій же статті зазначається, що адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства. Адже, саме цими обмеженнями, нажаль, нехтують деякі представники закону у своїх запитах, так як і особи, які представляють органи виконавчої влади у своїх відповідях на запити.

Зміст адвокатського запиту повинен бути чітким, конкретним та зрозумілим, при можливості нормативно обґрунтованим.

Як вже вказувалось вище, до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Також, відповідно до норм пунктів 2, 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 ордер на надання правової допомоги – письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених вищенаведеним законом. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Отже, в даному ордері необхідно чітко зазначати в якому саме органі, установі або підприємстві адвокат має право представляти інтереси клієнта. В будь-якому іншому випадку, наприклад якщо зазначено, що представляти інтереси адвокат має право у «всіх органах влади», такий ордер вважатиметься оформленим неналежним чином.

Звертаю увагу, що неналежне засвідчення необхідних копій документів, які додаються до адвокатського запиту, ненадання такого документу, або некоректне їх заповнення є грубим порушенням вимог законодавства.

Адвокат має право використовувати надане йому Законом право на звернення з адвокатським запитом до відповідних суб’єктів, виключно про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Щодо термінів в наданні відповіді на адвокатський запит, то у відповідності до положень статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України « Про доступ до публічної інформації ».

Отже, відповідь на адвокатський запит необхідно надавати не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання, а в разі потреби в опрацюванні великого масиву інформації до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження.

Щиро Ваш, адвокат Кучерявий О.П.

Адвокатський запит: надати чи відмовити?

Адвокатський запит – це один зі способів отримання адвокатом інформації від державних органів та приватних організацій (підприємств) для надання правової допомоги клієнту. Закон надає адвокату право вимагати надання фактично будь-якої інформації та документів, крім інформації (документів) з обмеженим доступом. Як наслідок, непоодинокими є випадки зловживання адвокатом правом на адвокатський запит, а також необґрунтованих відмов з боку підприємств, установ та організацій надавати інформацію та документи на адвокатський запит.

В яких випадках підприємство має передбачені законом підстави для відмови у наданні інформації або документів на адвокатський запит? Яка відповідальність передбачена законом за ненадання або відмову в наданні інформації та документів на адвокатський запит?

Чи завжди підприємство зобов’язане відповідати на адвокатський запит?

Загальні положення щодо поняття адвокатського запиту та порядку відповіді на нього містяться в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Цим Законом встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше ніж через 5 робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію та копії документів (ч. 2 ст. 24 Закону).

Оформлення адвокатського запиту

Вказаним Законом також передбачено, що до адвокатського запиту адвокат має додати посвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера (або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання без оплатної правової допомоги) (абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону). Таким чином, у разі відсутності копій вказаних документів у додатках до адвокатського запиту останній не може вважатися оформленим неналежним чином. Неналежне оформлення адвокатського запиту є підставою для відмови у наданні інформації та/або документів на такий запит.

Як повинні бути оформлені додатки до адвокатського запиту? Якщо з копією свідоцтва все зрозуміло, то з ордером все дещо складніше. На практиці адвокати досить часто неправильно оформлюють ордер або додають до адвокатського запиту лише його титульну сторону. Положенням про ордер на надання правової допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. №36, визначено, що про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об’єднання (бюро) зобов’язані вказати на звороті ордера (п. 14 Положення).

У своєму рішенні №162 від 04.08.2017 р. Рада адвокатів України роз’яснила, що ордер складає у сукупності титульну та зворотну сторони, тому надаючи до адвокатського запиту посвідчену копію ордера, необхідно робити копію цілісного документа, за формою, встановленою Радою адвокатів України. Таким чином, адвокатський запит, до якого додано копію лише титульної сторінки ордеру, вважається таким, що оформлений неналежним чином, а тому підприємство не зобов’язано надавати на такий запит інформацію та документи.

Зміст адвокатського запиту

Закон про адвокатуру надає адвокату право отримувати на адвокатський запит фактично будь-яку інформацію та документи, необхідні адвокату для надання правової допомоги клієнту. Однак Закон встановлює два винятки з цього правила. По-перше, адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій та роз’яснень положень законодавства. По-друге, не підлягає наданню на адвокатський запит інформація з обмеженим доступом та копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру»).

Інформація з обмеженим доступом – це конфіденційна, таємна та службова інформація (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію»). Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»). Інформація про фізичну особу включає відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за допомогою яких така фізична особа може бути ідентифікована (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію»).

У своєму рішенні від 20.01.2012 р. у справі №1-9/2012 Конституційний Суд України роз’яснив, що до конфіденційної інформації про фізичну особу слід відносити інформацію про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові й немайнові відносини цієї особи з іншими особами (зокрема, з членами сім’ї), а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка обіймає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Смотрите так же:  Заявление о отсутствии ребенка в школе на неделю

Окрім того, конфіденційна інформація може стосуватися юридичної особи. Яка конкретно інформація про юридичну особу є конфіденційною, зазвичай визначається в положенні про конфіденційну інформацію відповідного підприємства, установи, організації.

Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Службовою вважається інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень (доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напрямку діяльності установи, процесом прийняття рішень тощо), а також інформація, зібрана у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Як правило, приватні юридичні особи мають у своєму розпорядженні лише конфіденційну та таємну інформацію (інформацію, що містить банківську та (або) професійну таємницю).

Отже, якщо адвокатський запит містить вимогу про надання інформації з обмеженим доступом (конфіденційної чи таємної інформації), підприємство не зобов’язано надавати запитувану інформацію чи копії документів, які містять таку інформацію. До того ж поширення конфіденційної чи таємної інформації з порушенням встановленого законом порядку також може бути підставою для притягнення посадових осіб підприємства до відповідальності.

Яка відповідальність передбачена законом за ненадання відповіді на адвокатський запит?

Відповідальність за ненадання (неповне, несвоєчасне надання) інформації чи копій документів на адвокатський запит передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Зокрема, ч. 5 ст. 2123 Кодексу передбачає, що за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит на посадову особу порушника може бути накладено штраф у розмірі від 425 грн до 850 грн.

Протокол у такій справі про адміністративне правопорушення можуть складати голови ради адвокатів областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член Ради адвокатів, а розгляд справи здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Дані Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про те, що відповідальні посадові особи підприємств та державних органів у разі ненадання (несвоєчасного надання) відповіді на адвокатські запити визнаються винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 2123 КУпАП. На них накладаються штрафи у відповідному розмірі. Зокрема, за 2017 р. суди розглянули близько 300 подібних справ.

Окрім того, Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги (ч. 1 ст. 397 Кодексу). На нашу думку, ненадання інформації чи документів на адвокатський запит або необґрунтована відмова у наданні інформації чи документів на адвокатський запит не містять ознак об’єктивної сторони складу злочину «Втручання в діяльність захисника чи представника особи». Відсутність підстав для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за вказані дії обумовлена тим, що за такі дії передбачена адміністративна відповідальність.

Водночас є приклади, коли наполегливі адвокати намагаються притягнути до кримінальної відповідальності осіб, які не надали або відмовилися надавати інформацію та документи на адвокатський запит. Єдиний державний реєстр судових рішень навіть містить декілька прикладів задоволення слідчими суддями скарг на бездіяльність органів досудового розслідування щодо невнесення відомостей до ЄРДР про ненадання відповіді на адвокатські запити, в чому слідчі судді вбачають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України (ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.03.2013 р. у справі №520/4029/13-к; ухвала слідчого судді Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2014 р. у справі №384/351/14-к; ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.10.2015 р. у справі №607/16146/15-к).

Варто зазначити, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні вироки у кримінальних справах про притягнення до кримінальної відповідальності за вказаною статтею чи будь-якою іншою статтею Кримінального кодексу за ненадання (несвоєчасне або неповне надання) відповіді на адвокатський запит. Вказане додатково підтверджує, що ненадання відповіді на адвокатський запит несе ризик лише адміністративної відповідальності (штрафу).

Порядок отримання відповіді на адвокатський запит

Шановні колеги!

Доволі часто адвокатам доводиться стикатися з проблемою в отриманні відповіді на адвокатський запит.

Чинним Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантоване право адвокатів звертатися з адвокатським запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Також передбачена обов’язковість відповіді на адвокатський запит. Зокрема, чітко встановлюються часові рамки, протягом яких адвокату має бути дана відповідь на направлений запит. Ненадання ж відповіді у встановлений Законом строк тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб, що неправомірно відмовили у наданні інформації, або прострочили надання інформації, або надали неповну або невідповідну дійсності інформацію.
Відповідно до вимог законодавства, до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Проте, склалася стала практика, коли адвокати не отримують відповідь на адвокатський запит лише у зв’язку з недотриманням ними вимог Закону щодо оформлення запиту. А саме, адвокати не додають до адвокатського запиту ордер або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, тому що помилково вважають, що необхідно додавати або ордер, або свідоцтво! Хоча в Законі додатки до адвокатського запиту прописані «через кому».

Також всім відома ситуація, коли правоохоронні органи України, які отримують адвокатські запити, не просто не дотримуються строків надання відповіді, а «хоронять» їх на рівні канцелярій та відділів діловодства. І тоді обурені адвокати звертаються за допомогою до Ради адвокатів регіону з заявами про складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно слідчих, начальників СІЗО тощо. А у відповідь отримують відмову з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.15 КУпАП, передбачено, що військовослужбовці та військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Ст.2 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що дисциплінарний проступок — це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ч.1 ст.1 вищевказаного Закону — службова дисципліна полягає в дотриманні особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно п.2.2 «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013 р., службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; скоєнні особою РНС адміністративного правопорушення.

Абз.4 п.3.1. вище вказаної Інструкції передбачає, що начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового та начальницького складу РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

Згідно п.2.5. Інструкції — підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Таким чином, для притягнення до відповідальності за ненадання інформації на адвокатський запит суб’єктів, перелічених в ст. 15 КУпАП, адвокатам необхідно звертатися до Ради адвокатів регіону з заявою про складення клопотання щодо проведення службового розслідування або службової перевірки та про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко

Зразок адвокатського запиту

Адвокат

Чундак Маріанна Володимирівна

Тел. моб. 0996327494

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №430, видане на підставі рішення атестаційної палати Чернівецької КДКА від «12» листопада 2010р. №17/1

Воловецький районний відділ державної

виконавчої служби Головного територіального

управління юстиції у Закарпатській області

ЗАПИТ

(в порядку статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)

Мною надається правова допомога___________________________ (ПІБ), відповідно до договору про надання правової допомоги. Для надання правої допомоги мені необхідна наступна інформація та документи, які її підтверджують:

Чи отримує ________________________ (ПІБ), що проживає за адресою: ____________________________, аліменти на утримання сина, __________________________ (ПІБ), ______________ року народження? Якщо так, то в якому розмірі і за який період.

Відповідно до ст.20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) та збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.

Смотрите так же:  Расчет осаго для мотоцикла 2019

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит — письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відповідно до вище викладеного, керуючись ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,

ПРОШУ НАДАТИ ІНФОРМАЦІЮ:

Чи отримує ________________________ (ПІБ), що проживає за адресою: ____________________________, аліменти на утримання сина, __________________________ (ПІБ), ______________ року народження? Якщо так, то в якому розмірі і за який період.

Вищезазначену інформацію та документи прошу надіслати мені протягом п’яти робочих днів за адресою: _____________________________ або передати мені особисто чи __________________________ (ПІБ).

Згідно ст.212-3 КУпАП неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  • Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці – карається статтею 397 Кримінального Кодексу України.
    1. Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
    2. Копія ордера на ведення справи.

    Ненадання відповіді на адвокатський запит: інструкція дій

    Одним із дієвих інструментів оперативного отримання інформації є адвокатський запитписьмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

    Саме шляхом отримання відповіді на адвокатський запит адвокат може відносно швидко отримати інформацію/документи, необхідні для здійснення захисту чи надання правової допомоги.

    Норма ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює обов’язок для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, надати повну відповідь не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Днем отримання запиту вважається день проставлення відмітки про одержання — у разі подання до канцелярії чи день надходження листа до установи/органу – у разі поштового відправлення.

    Лише у разі, якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження.

    Проте, варто констатувати, що 5-денний строк надання відповіді на запит досить часто порушується. Більше того, в практиці наявні випадки повного ігнорування адвокатського запиту.

    З метою захисту професійних прав адвокатів вітчизняним законодавством передбачений механізм притягнення посадових осіб до відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит чи надання неповної відповіді.

    Метою цієї статті є визначення відповідальності за порушення права адвоката на інформацію та з’ясування порядку дій адвоката у таких ситуаціях на конкретних прикладах.

    Відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 425 грн до 850 грн. Повторення протягом року аналогічного порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 1020 грн до 1360 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

    Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері інформації.

    Предмет правопорушення – запитувана адвокатом в запиті інформація.

    Об’єктивна сторона правопорушення виражається у неправомірній відмові посадової особи в наданні відповіді на адвокатський запит чи надання неповної відповіді.

    Суб’єкт правопорушення – посадова особа, на ім’я якої був адресований адвокатський запит.

    Перша дія, яку необхідно здійснити у разі порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині надання відповіді на адвокатський запит – з’ясувати статус посадової особи, на ім’я якої був адресований адвокатський запит.

    Це пов’язано з тим, що згідно ч.1 ст.15 КУпАП, передбачено, що військовослужбовці та військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Тобто, вищезазначені особи можуть бути притягнуті до відповідальності в особливому порядку, мова про який піде далі.

    Отже, посадова особа, на ім’я якої був адресований адвокатський запит може бути:

    1) такою, що несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію в загальному порядку;

    2) такою, що несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію за дисциплінарним статутом.

    Друга дія – звернення до Ради адвокатів регіону.

    В разі , якщо посадова особа несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію в загальному порядку, то документ, з яким адвокат звертається до Ради адвокатів регіону — заява про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Після розгляду даної заяви Рада адвокатів регіону складає протокол про вчинення правопорушення та передає його до суду. Суд розглядає протокол та виносить рішення у справі.

    Ілюстрацією вищевказаного в практиці Адвокатського бюро «Штокалов та партнери» є постанова Солом’янського районного суду у справі №760/7608/17 від 27.07.2017, якою визнано винним начальника Держпродспоживслужби Рубана Олега Миколайовича у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    В разі, якщо посадова особа несе відповідальність за порушення права адвоката на інформацію за дисциплінарним статутом, то документ, з яким адвокат звертається до Ради адвокатів регіону – звернення стосовно складення клопотання щодо проведення службового розслідування та про притягнення до дисциплінарної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит.

    Після розгляду даного звернення Рада адвокатів регіону складає клопотання до щодо проведення службового розслідування та про притягнення до дисциплінарної відповідальності і передає його до органу, у чиїй компетенції знаходиться проведення службових перевірок щодо посадових осіб, які порушили право адвоката (наприклад, якщо порушення відбулось Святошинським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві, то таким органом буде – Головне управління поліції в м. Києві). Даний орган проводить службову перевірку і в разі виявлення правопорушення вирішує питання щодо притягнення особи до відповідальності.

    Ілюстрацією вищевказаного в практиці Адвокатського бюро «Штокалов та партнери» є лист Головного управління поліції у м. Києві №716/125/01/12/2017 від 02.02.2017, яким повідомлено про оголошення догани слідчому, який здійснив порушення, яке виразилось в ненаданні відповідь на адвокатський запит у встановлений строк.

    Чи то заява, чи звернення має містити в собі такі обов’язкові елементи, як історія правовідносин між адвокатом та конкретним органом з приводу надсилання адвокатського запиту, докази його подання з необхідними додатками та, відповідно, отримання/реєстрації органом.

    При дотриманні необхідних вимог до оформлення звернення/заяви, рада адвокатів регіону зможе сумлінно виконати свій обов’язково та захистити порушене право адвоката.

    В даному контексті відстоювання адвокатами своїх прав призведе до встановлення позитивної практики притягнення відповідальних осіб до відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, надання недостовірної інформації чи неповне надання інформації.

    На нашу думку, встановлення подібної практики буде додатковим «мотиватором» для посадових/службових осіб дотримуватись вимог закону в своїй діяльності та поважати права адвоката.

    Смотрите так же:  Заявление в управляющую компанию на отсутствие отопления

    Автор консультації: юрист Адвокатського бюро «Штокалов та партнери» – Коломійчук В’ячеслав Олегович.

    Правове регулювання надання інформації за адвокатським запитом

    Адвокатський запит — письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

    Адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

    Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.

    Законодавча база

    Право адвоката на отримання інформації за допомогою адвокатського запиту, регламентується Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про доступ до публічної інформації».

    Оформлення адвокатського запиту

    До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

    Надання відповіді на адвокатський запит

    Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

    У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

    У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

    Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

    Відповідальність за ненадання інформації на адвокатський запит

    Відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

    Вимога про надсилання договору про надання правової допомоги є незаконною, адже адвокатська угода з клієнтом може містити відомості, що становлять адвокатську таємницю. Також, відповідно до статті 23 Закону, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, інших осіб, надання відомостей, що є адвокатською таємницею.

    В інших випадках порушення права на адвокатський запит адвокат може керуватися:

    • статтею 397 Кримінального кодексу України, що встановлює відповідальність за вчинення перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці;
    • статтею 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлює відповідальність у вигляді штрафу за порушення права на інформацію;
    • статтею 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», якою встановлюються вимоги щодо прозорості інформації.

    Про затвердження роз’яснень з питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту «30» серпня 2014 року м. Херсон

    Рада адвокатів України, відповідно до статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Розділу ІІ Положення про Раду адвокатів України, вирішила:

    1. Затвердити роз’яснення з питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту (додається).

    2. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ради адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя).

    Голова Ради адвокатів України [підпис] Л.П. Ізовітова

    Секретар Ради адвокатів України [підпис] П.М. Гречківський

    до рішення Ради адвокатів України

    від «30» серпня 2014 року No 122

    Роз’яснення з питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту

    Рада адвокатів України, розглянувши звернення адвоката Поляка П.П. про надання роз’яснення щодо обов’язку адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, долучати до адвокатського запиту, окрім свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, інші документи, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та обов’язку конкретизації посади, прізвища, ім’я та по-батькові керівника органу (підприємства, установи, організації), якому адресовано запит, керуючись Положенням про Раду адвокатів України, надає наступне роз’яснення.

    У відповідності до частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Закон) адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

    До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється (частина перша статті 24 Закону).

    Крім того, статтею 26 Закону встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

    Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

    1) договір про надання правової допомоги;

    4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

    Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

    Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв’язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

    Вимоги до подання адвокатського запиту є однаковими для всіх адвокатів, незалежно від організаційних форм, в яких вони здійснюють адвокатську діяльність – індивідуально, або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.

    Адвокатський запит має відповідати вимогам статті 24 Закону, якою зокрема встановлено, що до нього додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

    Таким чином, при подачі адвокатського запиту адвокат зобов’язаний надати посвідчені ним копії:

    — свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

    — ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

    Вищезазначений перелік документів є вичерпним.

    Щодо конкретизації посади, прізвища, ім’я, по батькові керівника органу (підприємства, установи, організації), якому адресовано адвокатський запит.

    Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить норми щодо обов’язку адвоката при подачі адвокатського запиту вказувати прізвище, ім’я, по батькові керівника органу (підприємства, установи, організації), якому адресовано адвокатський запит. Проте, зазначення вказаної інформації є необхідним виходячи із наступного.

    У відповідності до частини другої статті 24 Закону орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

    У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

    Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом ( частина 3 статті 24 Закону).

    Відповідальність за порушення норм частини другої статті 24 Закону передбачена статтею 2123 КУпАП.

    Крім того, рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року No 238 затверджено у новій редакції Порядок оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення.

    Необхідно звертати увагу, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності в її діях повинні бути наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, а саме: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

    Таким чином, зазначення прізвища, ім’я, по батькові керівника органу (підприємства, установи, організації), якому адресовано адвокатський запит, є необхідним, у тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності. ________ _______

    Author: admin